Вибір потужності розподільного трансформатора є вирішальним кроком у проектуванні розподілу електроенергії, який безпосередньо впливає на надійність електропостачання, економічність експлуатації та термін служби обладнання. Як правило, це вимагає всебічного розгляду фактичного навантаження, майбутньої допустимої потужності та режиму роботи, а не просто порівняння поточного споживання електроенергії.
Базова потужність повинна визначатися на основі розрахункового навантаження користувача. Розраховане навантаження зазвичай включає вимоги до потужності освітлення, енергетичного обладнання, кондиціонування повітря та двигунів з урахуванням факторів одночасності та коефіцієнтів навантаження. Загальною практикою є перетворення фактичного максимального навантаження в повну потужність (кВА), а потім використання цього як основи для вибору потужності трансформатора. Наприклад, загальні характеристики включають 100 кВА, 200 кВА, 400 кВА, 630 кВА та 1000 кВА; слід вибрати стандартну місткість, найближчу до розрахункового значення або трохи більшу за нього.
Розгляньте майбутню надбавку на потужність. Розподільні трансформатори зазвичай не повинні працювати при повному навантаженні протягом тривалого часу. Зазвичай рекомендується резервувати від 10% до 30% потужності розширення для забезпечення майбутнього зростання потужності або нових навантажень. Це особливо важливо для житлових громад, промислових парків або комерційних комплексів; інакше пізніше можуть виникнути проблеми з перевантаженням або частим розширенням ємності.
Регулювання слід вносити на основі режиму роботи та умов навколишнього середовища. Якщо два блоки працюють паралельно, потужність може бути відповідно розподілена; якщо температура навколишнього середовища висока або розсіювання тепла погане, потужність слід відповідно збільшити. Слід також враховувати економічний робочий діапазон трансформатора; зазвичай рекомендується контролювати -тривале навантаження на рівні 60%~80%, щоб збалансувати ефективність і термін служби.
